До відома споживачів!

Що зробити, щоб пити воду, або як державна політика виходить боком

Цілком можливо, що, починаючи вже з двадцятих чисел серпня, ми МАТИМЕМО ВОДУ у наших кранах ПОЧАСОВО! І це не жарти, це реальна ймовірність в ситуації, що розгорнулася навколо електропостачання водоканалів країни. Якщо думаєте, що торкнеться всіх, окрім нас, помиляєтесь. Ніжинський водоканал такий же “заручник”, як і сотні інших. Різке зростання вартості кіловат-години одразу аж на 20-25% та механізм попередньої оплати поставили під загрозу цілодобове постачання води. Першопричина – запуск оптового ринку електроенергії з 1 липня нинішнього року та вступ у дію закону про житлово-комунальні послуги. Вже по факту липня наш водоканал не дорахувався більше 300 тисяч гривень. І це тільки перший місяць роботи в нових, запроваджених державою, умовах. Змінити ситуацію ні само підприємство, ні міська влада не в силі: відсутні повноваження. Єдине, що вони сьогодні можуть – шукати внутрішні неможливі можливості, аби утримати рівень надання послуг. Та все придумане на місцях буде заходами поточної дії, які націлені не допустити погіршення послуги. Єдиний, хто в силі змінити – вищі керівні органи держави. Потрібні законодавчі й нормативні документи та здоровий глузд, а не відкрите лобіювання інтересів енергомонополістів.

Поки державні мужі мовчать, сьогодні, аби тримати послугу водопостачання та водовідведення цілодобово, треба підпрягтися всім на місцях.

Що відбулося?

Хронологія законодавчих подій розташувалася наступним чином:

­ з 01 січня 2019 року почав діяти роздрібний ринок електроенергії. До цього часу одна компанія займалася і постачанням електроенергії, і її розподіленням. А от з першого січня пройшло розмежування: одна компанія постачає електроенергію (фактично на папері), інша  ­ розподіляє її. Так склалося, що 50% розподільчих компаній сконцентровані у приватних руках. Енергетики себе не забули і не обділили. Плата за розподіл зросла. Роздрібний ринок дав приріст тарифу на електроенергію мінімум на 10%. Тоді ж ввійшов в дію і механізм передоплати за електроенергію: хочеш її отримати – сплати авансом наперед. Якщо комунальне підприємство допустить заборгованість компанії­постачальнику, та направляє лист компанії­розподільнику. Остання просто відключає боржника від електропостачання. Якщо цього не зробить, то автоматично приймає на себе всі збитки. Таких “сердобольних” партнерів серед енергетиків годі шукати;

­ з 01 травня 2019 року вступає в повноправну силу Закон України “Про житлово­комунальні послуги”. Цей законодавчий акт визначив, зокрема, що можливість коригування тарифів на комунальні послуги чи прийняття нових можливо лише після того, як споживачі визначаться з моделлю договірних відносин. На це відвели рік, обізвавши його перехідним періодом. Щоправда, типового договору для водопостачання та водовідведення й досі не запропонували, як і механізм його прийняття. Це положення закону практично заблокувало можливість коригувати тарифи на фоні постійного зростання їхніх складових. Комунальні підприємства змушені працювати на тарифах, які вже не є економічно обґрунтованими, не покривають витрати на виробництво послуги і починають продукувати збитки;

­ з 01 липня 2019 року:

­відбувається підняття розміру прожиткового мінімуму, до якого прив’язуються і нарахування заробітних плат. Було 1921 грн. стало 2007 грн.;

­ відбувається запуск оптового ринку електроенергії. Тепер всі водоканали купують електроенергію за ринковими цінами за нерегульованими тарифами і паралельно сплачують вартість її розподілу. Тариф на передачу електроенергії у травні затверджений новий. Із 06 копійок за кіловат він виріс до 37. Тобто його збільшення сягнуло 600%! Такий ривок державні мужі пояснили, зокрема, необхідністю утримання мереж Укренерго. До слова. Національна енергетична компанія “Укренерго” активно просувається до … приватизації. Сьогодні вже відбувається її корпоратизація. Аналітики прогнозують, що вона стане приватною вже до кінця цього року. За своїми правами вона фактично стане другим Нафтогазом тільки приватним.

Такий “ринок” підштовхнув ріст ціни на електроенергію в межах 22­25%.

Що стосується самого ринку електроенергії як такого, то його де­факто немає. Бо сьогодні немає регулювання ціни з врахуванням пропозицій. Тобто вийти на відкриті торги і отримати пониження ціни сьогодні утопія. На торгах торгуватися ні з ким. Ніхто не йде на участь. Окрім того, десь “загубився” і нічний тариф. А він був би дуже корисним нашим водоканалам, бо дозволяв би закачувати воду в нічний час, користуючись електроенергією за нижчою ціною. А зась.

Складається враження, що ринок електроенергії введений спеціально для приватних енергокомпаній. Оскільки скінчились дії схеми Ротердам­плюс, допустити втрати своїх надприбутків ті не могли. Варіант знайшовся.

Представники Асоціації “Укрводоканалекологія” вважають, що тут уже час говорити про кримінальну відповідальність за умисне доведення до збитковості великої кількості комунальних підприємств (ст. 219 Кримінального Кодексу України). А власне чого б і ні? Електроенергія вже в приватних руках, час і для води…

Схаменутися державотворцям пропонують і  Асоціація “Укрводоканалекологія”, і Асоціація міст України, і Асоціація “Теплокомуненерго”. Їхні звернення направлені до Ради Національної Безпеки, Служби Безпеки України, Кабінету Міністрів України, Адміністрації президента з проханням негайно втрутитися в ситуацію. Таке близьке відключення від електроенергії загрожує цілком реальними техногенними аваріями високого рівня.

Який можливий алгоритм дій пропонується? Як варіант вирішення проблеми, могло б бути  визначення  підприємств споживачами електроенергії за ціною 1,68 грн. (як для населення), або прийняття пакету законодавчих змін, що гарантуватиме зниження ціни на електроенергію.

А поки про наслідки, отримані відзаконодавчих дій ніжинським водоканалом.

Основні технологічні моменти, як то підняття води зі свердловини, подача її у помешкання ніжинців, прийом каналізаційних стоків і їх очистка, пов’язані з використанням електроенергії. З настанням дії ринку електроенергії, ціна за кіловат для підприємства зросла з 2,86 грн. до 3, 296 грн. Ріст виявився безпрецедентним – одразу 44 коп. Враховуючи обсяги, які споживає підприємство для забезпечення безперебійності послуг водопостачання та водовідведення (а це не мало не багато, а 300 тис. кВт.), нова ціна суттєво вдарила по фінансовій стабільності.

Особливо зросла в “ціні” дільниця водопостачання. Адже забір води з 17 артезіанських свердловин (глибина 700 м) потребує значної кількості електроенергії. У літній період споживання води зростає, бо підключається полив городів. А враховуючи, що оплату такого артезіанського задоволення здійснюють далеко не всі, то непокриті витрати лише додаються.

Енергозатратною залишається і дільниця водовідведення, роботу якої забезпечують 14 каналізаційно­насосних станцій. Система водовідведення у місті спроєктована так, що практично всі мікрорайони потребують перекачки каналізаційних стоків до очисних споруд. Самоплинно каналізаційна “ріка” не тече. На очисних спорудах всі стічні води теж повторно перекачуються відповідно до технологічного процесу. Колись ця справа була копійчаною. Тепер, як показують цифри, і вода, і каналізація в Ніжині доволі електрозатратні й вартісні.

Ріст заробітної плати з липня цього року сягнув 12,5%. Підставою стало зростання розміру прожиткового мінімуму.

Сказати, що сьогодні на підприємстві високі зарплати, так і не правда. Середня становить 6 тис. 982 грн. 09 коп. Про те, що такі зарплати не тримають фахівців та спеціалістів, не означає сказати щось нове. Підприємство відчуває постійний кадровий голод. Молодь влаштовуватися сюди на роботу  не поспішає. Якщо ж і трапляється таке, то вже за місяць пишеться заява на звільнення. Сьогодні кадровий потенціал підприємства виглядає наступним чином:

36 % працюючих – до 50 років, 36 %  –  до 60 років, 28 % – після 60 років.  Якщо “наземні” посади ще заповнюються, то “мережеві” –  бережемо того, хто є. Вакансії слюсарів практично постійно актуальні. Не підвищувати заробітні плати не дозволить ні законодавча база, ні здоровий глузд. Люди вже не обурюються маленькими зарплатами за тяжку й брудну роботу. Вони просто звільняються, виїжджаючи на Київ, а то й за кордон. Це реалії.

Електроенергія та заробітна плата разом складають 65% у витратах підприємства. От і порахуйте, що власне впливає на розмір тарифу і що продукує збитки підприємства, якщо не враховане в ньому.

 Окрім відчутних збитків, підприємство має і серйозні загрози. Ріст ціни на електроенергію доповнився і зміною механізму її оплати. Тепер кошти сплачуються не по факту споживання, а наперед – передплатою. От тільки де підприємству взяти обігові кошти на це, ніхто не подумав. Адже від споживачів послуг водоканалу передплат немає.

У цій ситуації липень вже зробив проблемними для підприємства більше 200 тисяч грн. Щоб їх віднайти, треба когось обділити. Кого? Не сплатити за електроенергію – чекати відключень. Не сплатити заробітну плату – як дивитися в очі людям і наразитися на кримінальну відповідальність за несвоєчасну виплату зарплати. Та по великому рахунку ще й чекати заяв на звільнення. Не сплатити податки – чекати штрафні санкції та нарахування пені. Це боргова яма, в якій можна дочекатися й арешту рахунків підприємства. За законом ланцюгової реакції – неспроможність сплат з рахунку тягне борги постачальникам енергоресурсу і теж таки відключення.

Піддав фінансового жару і термін сплати квартальних платежів. А для підприємства це сума у майже 450 тис. грн. Серед них і 112 тис. грн. за місяць, які виплачує водоканал по мировим угодам своїм кредиторам відповідно до плану санації. Якщо пропустити платіж, то можна втрапити у халепу: все, що платили до цього, у розрахунок не береться, санація анулюється і вся сума боргів повертається знову до виплати.

Що робити, аби не залишитися

без води вже завтра

Підприємство опрацювало всі можливі застережні варіанти дій. План заходів, виходячи з неможливих можливостей, вичерпний.

1. Впровадження енергоощадних заходів на підприємстві.

За останні три роки підприємством освоєно 3,5 млн. грн. з державного бюджету, які спрямовані, зокрема, й на заміну зношеного насосного обладнання водопровідних та каналізаційних насосних станцій. Підприємство єдине з комунальних нашого міста, яке залучає зовнішні кошти в таких розмірах.

З місцевого бюджету за останні чотири роки водоканалу було виділено кошти в сумі 3,2 млн. грн., з них 2,0 млн. – на поповнення статутного фонду, які були використані на заміну насосного обладнання та придбання частотно­керованих приводів на прийнятих від тепломереж станцій підкачки холодної води, заміну мереж водопостачання і водовідведення. Завдяки виконаним заходам підприємство не збільшує споживання енергоносіїв. От тільки ці зусилля нівелюються  постійним зростанням цін на електричну енергію. Все, що могли, зробили.

2. Переведення на 4­денний робочий графік адміністрації підприємства та ланки головних спеціалістів.

Економія коштів становить 40 тис. грн. в місяць.

3. Прохання до населення про сплату рекомендованого, а фактично авансового платежу у розмірі 29,29 грн.

 Тут вирішуйте самі, але памятайте про ситуацію!

Останній раз тарифи підприємства коригувалися у серпні 2018 року. Підставою став ріст вартості електроенергії та заробітної плати. От тільки економічно обґрунтованими вони перестали бути вже 1 січня 2019 року. Тоді вчергове зросла вартість електроенергії. Старт був з 9 копійок. Коригувати свій тариф підприємство не стало. Намагалося вижити самотужки, не перекладаючи тягар на людей. Це вдавалося практично півроку. Липень розставив все по­своєму: ріст складових тарифу без можливості відшкодування втрат.

Сьогодні можна спекулювати на темі і високого тарифу, і авансового платежу, і на якості води. Вперед. Можна й кричати про тарифи в інших містах. Хоча наші найближчі сусіди не так далеко і відскочили від нас. Прилуки мають тариф на водопостачання та водовідведення у сумі 27, 52 грн.; Чернігів – 20, 41грн. (“виручають” обєми надання послуги. Чим вони більші, тим ціна на них менша.) Обігнали нас по тарифу Бобровиця – 46, 41 грн.; Городня – 40,3 грн. та Бахмач – 39,18 грн. Але, маючи й такі “показові” тарифи, думають над ростом вартості електроенергії.  І не забуваємо власне, що тариф напряму залежить від того, звідки вода, яка протяжність мереж, як збираються та очищаються каналізаційні стоки.

Тільки згадуйте, що вода у нас артезіанська (забір з 700 м глибини), система мереж зношена більш як на 60%. Для проведення енергомодернізації об’єктів підприємства (заміна насосного обладнання, будівництво артезіанської свердловини, заміна зношених та аварійних водопровідних та каналізаційних мереж, реконструкція очисних споруд із застосуванням новітніх та енергоефективних технологій очистки стічних вод) необхідні значні кошти. Правда, слово значні ні про що не говорить. Бо ця планка у кожного з нас різна.  Можете послухати цифри (і то орієнтовні, бо все росте в ціні, як на дріжджах, чи не щотижня): на водопостачання потрібно в рамках 60 млн. грн., водовідведення – 80 млн. грн., очистку стічних вод – 125 млн. грн. Пошукаємо?

І так, на роздуми. Держава раптово впала в прогресуючу амнезію: свої зобов’язання по відшкодуванню різниці в тарифах, яку вона боргує вже роками і яка сягає 1,9 млн. грн., вже ніхто й не згадує. От тільки й пені та штрафних санкцій вона сама собі не нараховує.

Ніжинський водоканал звернувся до своїх споживачів з проханням сплачувати рекомендований платіж. Це така собі авансова сума у 29 гривень 29 копійок. Ви знайдете її у своїх платіжках за липень. Перший варіант дій – можете починати обурюватися і згадувати незлим тихим словом всіх, хто, на вашу думку, витягує з ваших кишень останнє. І, разом з цим, заготовляйте ємкості для створення запасу води. Другий варіант – можете прислухатися до прохання й допомогти і підприємству, і собі. Сплачуючи авансові кошти, ви забезпечите підприємству можливість робити передплату за постачання електроенергії, а для себе ­  цілодобову послугу. 

За інформацією газети «Вісті» 

Комментирование на данный момент запрещено, но Вы можете оставить ссылку на Ваш сайт.